У цих мемуарах Малка Левін розповідає про свою матір Ривку, яка намагалася врятувати трьох дітей під час Голокосту на Волині. Після загибелі чоловіка жінка залишилася сам на сам із небезпекою, голодом і постійним страхом втратити близьких. Родина жила під загрозою смерті, а її порятунок залежав не лише від рішучості Ривки, а й від сміливості людей, які наважувалися допомагати євреям попри смертельну небезпеку.
